Останнім часом питання соціально відповідального бізнесу в цілому та соціально-етичного маркетингу зокрема, особливо активно обговорюється не лише теоретиками та практиками управління, маркетологами, виробниками, споживачами, а й в цілому суспільством. Даний напрям дослідження перетинається з такими науками, як менеджмент, маркетинг, соціологія, психологія тощо. Однак, соціально-етичний маркетинг як інструмент ефективного управління підприємством з метою задоволення нужд, потреб,  інтересів споживачів та добробуту суспільства досі практично не використовується вітчизняним бізнесом.

Концепція соціально-етичного маркетингу, на нашу думку, з огляду на останні події в економіці, фінансах, екології Світу – займає сьогодні важливі позиції в контексті розвитку теорії й практики маркетингу.

Ф. Котлер визначив поняття соціально-етичного маркетингу так: «встановлення потреб і інтересів цільових ринків і задоволення користувачів більш ефективними і результативними, ніж конкурентів, способами при збереженні або підвищенні добробуту не тільки споживачів, але й суспільства в цілому».

Використання концепції соціально-етичного маркетингу є доволі невивченою галуззю науки. Саме тому дослідження в даній області сприятимуть розумінню сучасної парадигми маркетингу. Розглянемо більш детально дану проблему.

Соціально-етичний маркетинг – одна з найсучасніших концепцій бізнесу, яка закликає учасників ринку дотримуватися певних правил гри. Проте, більшість компаній, якщо не всі, в явній або неявній формі, на словах виражаючи підтримку цьому принципу, часто діють прямо протилежно.

Давайте задамо собі відверте питання і спробуємо на нього відверто відповісти. Чи завжди підприємство, що обслуговує і задовольняє потреби споживачів, діє з урахуванням збереження їх добробуту та добробуту суспільства?

Більшість відомих підприємств, які вважають себе соціально відповідальними компаніями при виготовленні, наприклад, продуктів харчування використовують хімічні барвники, генномодифіковані добавки, кофеїн та інші речовини, які безпосередньо шкодять нашому здоров’ю та забруднюють навколишнє середовище. У деяких випадках виробники та продавці, наприклад, імітують високу якість товару, а насправді під продуктом «масло», продають нам спред, а під «майонезом» – соус. Ці та подібні обставини протирічать використанню концепції соціально-етичного маркетингу, оскільки часто стимулюють ірраціональні потреби суспільства та вводять в оману споживачів. Ми, мається на увазі суспільство, досі не вийшли за межі концепції «збуту», а в деяких випадках «виробничої» та «удосконалення товару».

Усе вищенаведене пояснює важливість порушеної теми для вітчизняного  виробництва, а також те, чому  маркетингові  технології не завжди можуть бути втілені в життя.

Підводячи підсумок не зовсім простої ситуації, хотілось би з оптимізмом дивитись у майбутнє. Тому, звершимо наше дискурс словами одного за найвідоміших економістів всіх часів – Адама Сміта: «…Cпочатку багатьом здається, що ефективність ринку досить сумнівна ідея. Врешті-решт, в загальному економічному добробуті начебто ніхто конкретно не зацікавлений. На вільних ринках багато покупців і виробників товарів і послуг, що піклуються передусім про власне благополуччя, і ті, і інші за своєю природою дуже егоїстичні. Егоїзм виробників, які хочуть досягти максимальної капіталізації свого бізнесу, призводить до поліпшення громадського економічного устрою: виробництву благ в потрібній кількості і з необхідною якістю, оптимальній структурі галузей. Невидима рука ринку служить суспільству в цілому і його економічній системі зокрема».